давати

даю́, дає́ш; мин. ч. дава́в, дава́ла, дава́ло; наказ. сп. дава́й; недок., да́ти, дам, даси́, дасть; дамо́, дасте́, даду́ть; мин. ч. дав, дала́, дало́; наказ. сп. дай; док.

1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь користування. || Платити, виплачувати. || Повідомляти, передавати (адресу, телефон). || Пропонувати, звільняти (місце).

2) перех. Дарувати що-небудь. || Присвоювати звання; нагороджувати. || перен. Наділяти чим-небудь.

••

Не дай, Бог (Бо́же) — уживається за небажання, заперечення чого-небудь.

3) перех. Покладати на кого-небудь виконання чогось.

4) по чому, в що і без додатка, неперех., фам. Бити, вдаряти. || безос. Давати стусана.

5) перех., розм. Визначати вік (на вигляд). || Згоджуватися платити за певною ціною; визначати, встановлювати ціну.

6) перех., у сполуч. з ім. сніданок, обід і т. ін. Улаштовувати, організовувати, запросивши гостей. || у сполуч. з ім. концерт, вистава і т. ін. Виступати перед публікою (з концертом, виставою і т. ін.).

7) перех. Приносити як наслідок чого-небудь, винагороду за що-небудь.

8) перех. Виявлятися як наслідок якого-небудь стану або дії (про появу чого-небудь у чомусь).

9) перех. У сполуч. з багатьма іменниками, перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника. || У сполуч. з деякими іменниками означає робити, зробити, здійснювати, здійснити.

10) з інфін., неперех. Дозволяти, надавати можливість що-небудь робити.

11) неперех., наказ. сп. дава́й, дава́йте з інфін., недок., неперех. або з дієсл. 1 ос. одн. і мн. майб. ч., розм. Виражає заклик до спільної дії. || наказ. сп. дава́й, дава́йте. Виражає заклик або наказ до дії, звернений до інших.

12) наказ. сп. дава́й з інфін., недок., неперех., розм. Уживається у знач.: почав, став енергійно робити що-небудь.

13) неперех., наказ. сп. дай з дієсл. 1 ос. одн. майб. ч. у знач. спонук. част., неперех., розм. Виражає власну готовність до якої-небудь дії, спонукання робити що-небудь.

••

Дава́ти зна́ти — повідомляти.

Дава́ти зрозумі́ти — робити зрозумілим.

Дава́ти лад у чому і без додатка — наводити, забезпечувати лад, порядок у чому-небудь; порядкувати.

Дава́ти поча́ток чому — бути першоосновою, джерелом чого.

Дава́ти себе́ зна́ти — бути відчутним.

Дава́ти сло́во — а) надавати можливість виступити на зборах; б) обіцяти що-небудь комусь.

Дава́ти собі́ ра́ду з чим і без додатка — впоратися з чим-небудь самостійно.

Я тобі́ дам! — уживається як погроза.